22. Бо хоч би народу було у тебе Ізраїлю, як піску морського, тільки останок його навернеться; винищення обумовлене багатством правди.
23. Бо обумовлене винищення звершить Господь, Господь Саваот, по всій землі.
24. А тому так говорить Господь, Господь Саваот: Народе Мій, що мешкає на Сіоні! Не бійся Ашшура. Він тебе уразить берлом і палицею замахнеться на тебе, як Єгипет.
25. Бо ще трохи часу, зовсім небагато, і минеться Моє обурення, і лють Моя постане для винищення їхнього.
26. І підніме Господь Саваот бича на нього, як під час поразки Мідіяма біля скелі Орев, або як простягнув на морі жезло, і піднесе його, як на Єгипет.
27. І станеться того дня, скинеться з рамен твоїх тягар його, і ярмо його – із шиї твоєї і розпадеться ярмо від жиру (помазання ).
28. Він іде на Айят, проминає Мігрон, а в Міхмаші залишить свій обоз.
29. Проходять ущелини; у Геві їхня ночівля; Рама затремтіла; Ґів'а Саулова кинулася врозтіч.
30. Заголоси ти, доню Галліму; нехай почує тебе Лаїш, бідний Анатоте!