1. Горе тим, котрі приймають несправедливі закони, і пишуть несправедливі вироки.
2. Щоб усунути бідних від правосуддя і вкрасти право у слабосилих із народу Мого, щоб удів зробити здобиччю своєю і пограбувати сиріт.
3. І що ви будете чинити, як прийде кара, коли надійде погибель здалеку? До кого поспішите по допомогу? І де залишите багатство ваше?
4. Без Мене зігнуться поміж в'язнями і впадуть поміж убитими. І при всьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще піднята.
5. О, Ашшуре, жезло гніву Мого! І бич у руці його – Моє обурення!
6. Я пошлю його супроти народу нечестивого і супроти народу гніву Мого, спроваджу його пограбувати грабунком і здобути здобич і топтати його, мов грязюку на вулицях.
7. Але він не так помислить, і не такої гадки серце його; у нього буде на серці – спустошити і винищити чимало народів
8. Тому що він скаже: Чи не всі царі – князі мої?
9. Хіба Кално не те, що й Кархеміш? Або Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж Самарія не така, як Дамаск?
10. Так, як рука моя оволоділа царствами поганськими, у котрих кумирів більше, аніж у Єрусалимі і Самарії,
11. То чи не вчиню так само й з Єрусалимом і статуями його, що вчинив із Самарією та статуями її?