18. І коли запитають у тебе сини народу твого: Чи не повідаєш нам, що це в тебе?
19. Тоді скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Ось, Я візьму берло Йосипове, котре в руці Єфрема і в спільноті з ним колін Ізраїлевих, і долучу їх до нього, до берла Юдиного, і вчиню їх одним берлом, і будуть одне у руці Моїй.
20. А коли обидва берла, на котрих ти напишеш, будуть у руці твоїй перед очима їхніми,
21. То скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось, Я візьму синів Ізраїля з-поміж народів, між котрими вони живуть, і зберу їх звідусіль, і приведу їх на землю їхню.
22. На цій землі, на горах Ізраїля Я вчиню їх одним народом, і один Цар буде царем у всіх їх, і не будуть уже двома народами, і вже не будуть надалі ділитися на двоє царств.
23. І не будуть уже опоганювати себе ідолами своїми і мерзотами своїми, і визволю їх з усіх місцин замешкання їхнього, де вони грішили, і очищу їх, – і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом.
24. А служник Мій Давид буде Царем над ними і пастирем усіх їх, і вони будуть ходити у заповідях Моїх і приписи Мої будуть пильнувати і виконувати їх.
25. І будуть жити на землі, котру Я дав служникові Моєму Якові, на якій жили батьки їхні; там будуть жити вони і діти їхні, і діти дітей їхніх повіки; і служник Мій Давид буде князем у них вічно.
26. І складу з ними заповіта миру, заповіт вічний буде з ними. І дам раду їм, і примножу їх і поставлю серед них святиню Мою навіки.
27. І буде в них житло Моє, і буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом.