1. Одинадцятого року, третього місяця, першого дня місяця, було до мене слово Господнє:
2. Сину людський! Скажи фараонові, цареві єгипетському, і народові його: З ким ти порівнюєш себе у бундючності своїй?
3. Ось, Ашшур був кедром на Ливані з чудовим гіллям, з рясним листям, високий на зріст; і верхів'я його сягало хмари.
4. Води його вирощували, безодня його піднімала, річки її оточували розсадника його, і вони струмки свої посилали до кожного дерева в полі.
5. А тому висота його піднялася над усіма деревами польовими, і гілок на ньому було багато, і гілки його примножилися, і галузки його ставали довгими від щедрої води, коли він розростався.
6. На гілках його гніздилося птаство небесне, під гіллям його виводили діток всілякі звірі польові, і в затінку його мешкали всілякі численні народи.
7. Він пишався висотою свого зросту, довжиною гілок своїх; тому що корінь його був біля великої води.
8. Кедри в саду Божому не кидали на нього тіні; кипариси не порівнювали гілок його, і каштани не були заввишки з гілку його, жодне дерево в саду Божому не могло помірятися з ним красою своєю.
9. Я оздобив його численним галуззям його, аж так, що всі дерева Едемського саду в саду Божому заздрили йому.
10. Тому сказав Господь Бог: За те, що ти зависоким став на зріст, і верхів'я своє витягнув понад грубі гілки, і серце його запишалося бундючністю його, –
11. За те Я віддав його в руки володареві народів; він учинив з ним, як треба; за беззаконня його Я відкинув його.
12. І зрубали його чужинці, найлютіші з-поміж народів, і скинули його з гори; і на всі долини впали гілки його, і віття його поламалося на всіх видолинках землі, і з-під затінку його вийшли всі народи землі, і покинули його.