14. І спустошу Патрос і пошлю вогонь на Цоан, і звершу суд у Но.
15. І виллю Мою лють на Сін, фортецю Єгипту, і винищу велелюдність у Но.
16. І пошлю вогонь на Єгипет, затремтить Сін, і Но зруйнується; і на Мемфіс нападуть вороги серед білого дня.
17. Юнаки Авену та Пі-Весету впадуть від меча, а інші підуть у полон.
18. І в Тахпанхесі потьмариться день, коли Я зламаю там ярмо Єгипту, і припиниться в ньому зарозуміла могутність його. Хмара запопаде його, і доньки його підуть у полон.
19. Отак звершу суд над Єгиптом, і спізнають, що Я – Господь.
20. Одинадцятого року, першого місяця, сьомого дня місяця, було до мене слово Господнє:
21. Сину людський! Я вже зламав рамено фараонові, цареві єгипетському; і ось, воно ще не перев'язане для лікування його і не сповите лікарськими пов'язками, від котрих воно дістало б силу тримати меча.
22. Тому так говорить Господь Бог: Ось, Я – на фараона, царя єгипетського, і зламаю рамена його, здорове і переламане, аж так, що меч випаде з руки його.
23. І розпорошу єгиптян між народами, і розпорошу їх по землях.
24. А рамено царя вавилонського вчиню міцним, і дам йому меча Мого в руку, а рамена фараонові поламаю, і він, поранений, буде вельми стогнати перед ним.
25. Зміцню рамено царя вавилонського; а рамена фараонові знесиліють; і спізнають, що Я – Господь, коли меч Мій дам в руку цареві вавилонському, і він простягне його на землю єгипетську.