8. Ось, Я вчиню й твоє обличчя міцним супроти облич їхніх і твоє чоло міцним супроти їхнього лоба.
9. Як алмаз, котрий твердіший каменя, учинив Я чоло твоє; не бійся їх і не лякайся перед лицем їхнім, бо вони бунтівний дім.
10. І сказав мені: Сину людський! Усі слова Мої, котрі буду казати тобі, прийми серцем твоїм і вислухай вухами твоїми;
11. Підведися і піди до вигнанців, до синів народу твого, і говори до них, і скажи їм: Так говорить Господь Бог! Чи будуть вони слухати, чи не будуть.
12. І підніс мене Дух; і я чув позаду себе гучний громовий голос; Благословенна слава Господня, від місцини цієї!
13. А також шум крил тварин, що торкалися одне одного; і гуркіт коліс біля них, і гуркіт сильного грому.
14. І Дух підняв мене, і взяв мене. І йшов я в гіркоті, стривожений у своєму дусі; але рука Господня була міцна на мені.
15. І прийшов я до вигнанців у Тель-Авіві, що мешкали над рікою Кевар, і зупинився там, де вони жили, і пробув серед них сім днів у зачудуванні.
16. А по семи днях було до мене слово Господнє!
17. Сину людський! Я настановив тебе на варті дому Ізраїлевого, і ти будеш чути слово з уст Моїх і будеш навчати їх від Мене.
18. Коли Я скажу лиходієві: Смертю помреш! – а ти не будеш наставляти його і говорити, щоб застерегти лиходія від гріховного шляху його, щоб він живий був, то лиходій той помре від беззаконня свого, і Я стягну за кров його від рук твоїх.
19. Але якби ти навчав лиходія, а він не відвернувся од беззаконня свого і від недоброго шляху свого, то він помре від беззаконня свого, а ти врятував душу твою.