31. Ти ходила дорогою сестри своєї; за те й дам у руку тобі чашу її.
32. Так говорить Господь Бог: Ти будеш пити чашу сестри твоєї, глибоку та широку, і будеш підлягати посміхові й ганьбі за величезною місткістю її.
33. Сп'янінням і сумом будеш виповнена: чаша жаху і спустошення – чаша сестри твоєї, Самарії!
34. І вип'єш її, і висушиш, і череп'я її оближеш, і груди твої терзатимеш: бо Я сказав це, говорить Господь Бог.
35. А тому отак говорить Господь: Оскільки ти забула Мене і відвернулася од Мене, то тепер терпи за беззаконня твоє і за блудодіяння твоє.
36. І сказав мені Господь: Сину людський! Чи хочеш судити Оголу і Оголиву? Повідай їм мерзоти їхні;
37. Бо вони чинили перелюб, і кров на руках їхніх, із ідолами своїми чинили перелюб, і синів своїх, котрих породили, через вогонь переводили на поживу їм.
38. І ще ось, що вони чинили Мені: Опоганювали святиню Мою того ж таки дня і порушували суботи Мої;
39. Тому що, коли вони заколювали дітей своїх для ідолів своїх, того ж таки дня приходили до святині Моєї, щоб сквернити її: ось, як чинили вони в домі Моєму!
40. Окрім того, посилали за людьми, що приходили здалеку; до них відправляли послів, і ось, вони приходили, і ти для них умивалася, фарбувала очі твої і прикрашалася шатами,
41. І сідала на чудове ложе, перед котрим стояв уже стіл, на якому пропонувала ти духмяне кадіння Моє і єлей Мій.