13. І взяв іншого з царського роду, і склав з ним спілку, і присилував його присягою і забрав визначних тієї землі із собою.
14. Щоб царство було упокорене, щоб ти не змогла підвестися, щоб збережена була спілка і стояла несхитно.
15. Але той відкинувся од нього, послав послів своїх до Єгипту, щоб дали йому коней і багато людей. Чи буде йому успіх? Чи уціліє той, хто таке чинить? Він порушив спілку – і чи врятується?
16. Живу Я, говорить Господь Бог: У місті царя, який настановив його царем, і котрому присягу давши, зневажив, і порушив з ним заповіта свого, він помре в нього у Вавилоні.
17. З великою силою і з численним народом фараон нічого не вчинить для нього у цій війні, коли буде нагорнений вал і споруджені будуть вежі для облоги, щоб вигубити багато душ.
18. Він зневажив присягу, аби порушити спілку, і ось, дав руку свою, і вчинив усе це; він не врятується.
19. А тому отак говорить Господь Бог: Живу Я! Присягу Мою, котру він зневажив, і спілку Мою, котру він порушив, Я заверну йому на голову.