49. Ось, у чому було беззаконня Содоми, сестри твоєї і дочок її: У гордині, пересиченні і лінощах, і вона руки бідного і вбогого не підтримала.
50. І запишалися вони і чинили мерзоти перед лицем Моїм, і, побачивши це, Я відкинув їх.
51. І Самарія навіть половини твоїх гріхів не згрішила; ти переважила їх своїми мерзотами, через твої мерзоти, котрі ти вчиняла, і провина сестер твоїх цим виправдана.
52. То ж неси ганьбу твою ти, котра осуджувала сестер твоїх; за гріхами твоїми, якими ти зганьбила себе у більшій мірі, аніж сестри, вони мають меншу провину. Червоній же від сорому і неси ганьбу твою, у такий спосіб виправдавши сестер твоїх.
53. Але я поверну їхній полон, полон Содоми і дочок її, полон Самарії і дочок її, і поміж ними полон бранців твоїх.
54. Щоб ти несла ганьбу твою і соромилася всього того, що вчинила, коли служила для них утіхою.
55. І сестри твої, Содома і дочки її, повернуться до попереднього стану; і Самарія і, доньки її повернуться до попереднього стану, і ти й доньки твої повернетеся до попереднього стану вашого.
56. Про сестру твою Содому й спогаду не було в устах твоїх за днів зарозумілости твоєї,
57. Доки ще не відкрилося безчестя твоє, як у пору осоромлення від дочок Сирії і всіх, що оточували її, від дочок филистимських, що дивилися на тебе зневажливо з довкілля.
58. За розпусту твою і за мерзоту зазнаєш ти утисків, говорить Господь.
59. Бо так говорить Господь Бог: Я вчиню з тобою, як учиняла ти, знехтувавши присягою порушенням спілки.
60. Але Я пригадаю спілку Мою з тобою за днів юности твоєї, і поновлю з тобою вічну спілку.
61. І ти згадаєш про шляхи твої, і буде тобі соромно, коли почнеш приймати до себе сестер твоїх, старших і менших від тебе, і коли Я буду давати тобі їх у доньки, але не від твоєї спілки.
62. Я поновлю заповіта Мого з тобою, і спізнаєш, що Я – Господь,