13. І накину на нього сіть Мою, і буде впійманий в тенета Мої, і відведу його до Вавилону, у край халдейський, але він не побачить його, і там помре.
14. А всіх, котрі довкіл нього, поборників його і все військо його розвію на всіх вітрах, і оголю услід їм меча.
15. І спізнають, що Я – Господь, коли розпорошу їх поміж народів і розвію їх по країнах.
16. Але невеличке число їх Я збережу від меча, голоду і моровиці, щоб вони оповіли народам, до котрих підуть, про всі свої мерзоти; і спізнають, що Я – Господь.
17. І було до мене слово Господнє:
18. Сину людський! Хліб твій їж із трепетом, і воду твою пий з тремтінням та сумом.
19. І скажи народові краю: Так говорить Господь Бог про мешканців Єрусалиму, про землю Ізраїлеву: Вони хліб свій будуть їсти із сумом і воду свою питимуть в зажурі, тому що земля його буде позбавлена всієї рясноти своєї за неправди усіх, що мешкають на ній.
20. І будуть розорені велелюдні міста і земля стане пусткою, і спізнаєте, що Я – Господь.
21. І було до мене слово Господнє:
22. Сину людський! Що це за приказка у вас, у краї Ізраїлевому: "Багато днів промине, і всіляке пророче видіння щезне".
23. А тому скажи їм так: Так говорить Господь Бог: Знищу цю приказку, і не будуть уже вживати такої приказки в Ізраїля; Але скажи їм: Близько дні і справдження всілякого видіння пророчого.
24. Бо вже не залишиться марним жодне видіння пророче, і жодне провіщення не буде облудним у домі Ізраїлевому.
25. Бо Я Господь, Я промовляю, і слово, котре Я промовляю, справджується, і не буде загайним; у ваші дні, бунтівний доме, Я виповів слово і виконаю його, говорить Господь Бог.
26. І було до мене слово Господнє:
27. Сину людський! Ось, дім Ізраїлів каже: Пророче видіння, котре бачив він, справдиться по багатьох днях, і він пророкує про віддалені часи.