1. І було до мене слово Господнє:
2. Сину людський! Ти живеш серед дому бунтівного; у них є очі, щоб бачити, а вони не бачать; у них є вуха, щоб чути, але не чують; тому що вони – бунтівний дім.
3. А ти, сину людський, приготуй собі все необхідне для переселення, і серед дня переселяйся з місця твого на інше місце перед очима їхніми; можливо, вони зрозуміють, що вони – дім бунтівний.
4. І речі твої винеси, як речі, що необхідні під час переселення, вдень, перед очима їхніми, і сам вийди увечері перед очима їхніми, як виходять для переселення.
5. Перед очима їхніми проламай собі отвір у стіні і винеси крізь нього.
6. Перед очима їхніми візьми поклажу на плече, потемки винеси її, лице твоє затули, щоб не бачити землі; бо Я вчиню тебе ознакою домові Ізраїля.
7. І вчинив я, як велено було мені; речі мої, як речі необхідні під час переселення, виніс за дня, а увечері проламав собі рукою отвір у стіні, потемки виніс поклажу і поклав на плече перед їхніми очима.
8. І було до мене слово Господнє уранці:
9. Сину людський! Чи не казав тобі дім Ізраїлів, дім бунтівний, що ти дієш?
10. Скажи їм: Так говорить Господь Бог: Це – провіщення для князя в Єрусалимі і для всього дому Ізраїлевого, котрий є там.
11. Скажи: Я – ознака для вас; що вчиняю Я, те буде з ними, – на переселення, в полон підуть вони.
12. І князь, котрий серед них, потемки покладе поклажу на плече, і вийде. Стіну проламають, щоб спровадити його через неї; він затулить обличчя своє, аж так, що не побачить очима землі тієї.
13. І накину на нього сіть Мою, і буде впійманий в тенета Мої, і відведу його до Вавилону, у край халдейський, але він не побачить його, і там помре.
14. А всіх, котрі довкіл нього, поборників його і все військо його розвію на всіх вітрах, і оголю услід їм меча.
15. І спізнають, що Я – Господь, коли розпорошу їх поміж народів і розвію їх по країнах.