6. Багато убитих ваших ви поклали в цьому місті, і вулиці його закидали трупами.
7. Тому так говорить Господь Бог: Убиті ваші, котрих ви поклали серед нього, – то м'ясо, а воно казан (місто); але вас Я виведу з нього.
8. Ви боїтеся меча, і Я наведу на вас меча, говорить Господь Бог.
9. І виведу вас із нього, і віддам вас у руки чужинців, і звершу над вами суд.
10. Від меча упадете; на рубежах Ізраїлевих буду вас судити, і спізнаєте, що Я – Господь.
11. Воно не буде для вас казаном; і ви не будете у ньому м'ясом; на рубежах Ізраїлевих буду судити вас.
12. І спізнаєте, що Я – Господь; бо за Моїми заповідями ви не ходили, і приписів Моїх не виконували, а чинили за приписами народів, що оточували вас.
13. І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Венаніїн, помер. І впав я на обличчя, і заволав гучним голосом, і сказав: О, Господе Боже! Невже Ти хочеш дощенту винищити останок Ізраїля?
14. І було до мене слово Господнє:
15. Сину людський! Твоїм братам, твоїм братам, твоїм єдинокровним і всьому домові Ізраїлевому, усім їм говорять мешканці Єрусалиму: Живіть віддалік од Господа; нам у володіння віддана ця земля.
16. На це скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я позасилав їх до народів, і хоч розпорошив їх по країнах, але Я буду для них хоч малою святинею, у тих країнах, куди вони пішли.
17. Затим скажи: Так говорить Господь Бог: Я зберу вас з-поміж народів, і поверну вас із країн, де ви розпорошені; і дам вам землю Ізраїлеву.