13. Із Адонікамових синів – останні, а оце їхні ймення: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, і з ними шістдесят чоловіків.
14. Із Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, і з ними сімдесят чоловіків.
15. І зібрав я їх біля річки, що впадає до Агави, і ми таборували там три дні, і коли я оглянув народ і священиків, то із синів Левія нікого там не знайшов.
16. І послав я покликати Еліезера, Ариїла, Шемайю, і Елнатана, і Яріва, і Елнатана, і Натана, і Захарію, і Мешуллама, старшин, і Йойаріва, і Елнатана, учителів.
17. І дав їм доручення до Іддо, головного чільника в місцевості Касіф'я, і вклав їм в уста, що казати до Іддо та братів його, підданих у місцевості Касіф'я, щоб вони привели до нас служителів для дому Бога нашого.
18. І привели вони до нас, – бо благословляюча рука Бога нашого була над нами, – чоловіка розумного із синів Махлі, сина Левія, сина Ізраїлевого, та Шеревею і синів його, і братів його, – вісімнадцять чоловіків.
19. І Хашавію, і з ним Єшаю, із синів Мерарієвих, братів його та синів їхніх – двадцять.
20. І з нетінеїв, яких призначив Давид, і князів служники левитам, – двісті двадцять нетінеїв; усі вони названі за іменами.
21. І проголосив я там піст біля річки Агави, щоб упокоритися перед Богом нашим, просити у Нього щасливої дороги для себе і для дітей наших, і для всього майна нашого.
22. Бо мені соромно було просити у царя війська і вершників для охорони нашої від ворога у дорозі; тому що ми, розмовляючи з царем, сказали: Рука Бога нашого для всіх, що шукає його, є благословляюча, а на всіх, що залишають Його, – сила Його і гнів Його!
23. Отож, ми постилися і просили Бога нашого про це, і Він почув нас.
24. І я відділив із старшин поміж священиками дванадцять чоловіків: Шеревію, Хашавію і з ними десятеро із братів їхніх.
25. І віддав їм срібло і золото за вагою, і посудини – всі пожертви для дому Бога нашого, що дали на пожертву цар, і радники його, і князі його, і всі Ізраїльтяни, які там були.
26. І зважив їм на їхні руки: срібла – шістсот п'ятдесят талантів, і срібних посудин – на сто талантів; золота – сто талантів;
27. І золотих чаш – двадцять, на тисячу драхм, і дві посудини із найкращої блискучої міді, що поціновувалась як золото.
28. І сказав я їм: Ви – святі Господові, і посудини – святі, і срібло і золото – доброчинна пожертва для Господа, Бога батьків ваших.
29. То ж будьте пильними і збережіть це, аж доки за вагою не зважите старшині над священиками і левитами і старшинам поколінь Ізраїлевих у Єрусалимі, у сховище дому Господнього.
30. І прийняли священики і левити зважене срібло та золото, і посудини, щоб відпровадити до Єрусалиму, до дому Бога нашого.
31. І рушили ми від річки Агави дванадцятого дня першого місяця, щоби простувати до Єрусалиму; і рука Бога нашого була над нами, і рятувала нас від руки ворога, і від тих, що чатували на нас понад шляхом.
32. І прийшли ми до Єрусалиму, і були там три дні.