46. А близько дев‘ятої години закричав Ісус дужим голосом: Елі, Елі! Лама савахтані? Себто: Боже Мій, Боже Мій! Нащо Ти Мене покинув?
47. А деякі, що стояли там, зачувши це, казали: Іллю кличе Він.
48. І зараз же побіг один із них, взяв губку, намочив в оцті, настромив на тростину і дав йому пити.
49. А інші казали: Стривай; подивимося, чи прийде Ілля рятувати Його.
50. А Ісус, знову скрикнувши дужим голосом, – духа випустив.
51. І ось, завіса у храмі роздерлася надвоє, – зверху донизу, і земля затряслася, і скелі розкололися;
52. І гроби повідкривалися, і багато тіл спочилих святих воскресли;
53. Вони вийшли з гробів по воскресінні Його, й пішли до святого міста, і з‘явилися багатьом.
54. А сотник і ті, котрі з ним стерегли Ісуса, бачачи землетрус, і все, що відбувалося, злякалися вельми і казали: Це правда, що Він був Син Божий.
55. Там було багато жінок, які дивилися здалеку; вони йшли слідом за Ісусом із Галілеї, служили Йому.
56. Поміж ними була Марія Магдалина і Марія, матір Якова та Йосипа, і матір синів Зеведеєвих.
57. А коли настав вечір, то прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім‘я Йосип, котрий також навчався в Ісуса;
58. Він прийшов до Пилата і попросив Тіло Ісусове. Тоді Пилат наказав віддати Тіло.
59. Йосип узяв Тіло, обгорнув Його плащаницею чистою
60. І поклав Його у новому своєму гробі, котрого витесав у скелі, а тоді привалив великого каменя до входу в гріб, і відійшов.
61. А була там також Марія Магдалина та друга Марія, котрі сиділи навпроти гробу.
62. Другого дня, котрий настає за п‘ятницею, зібралися першосвященики і фарисеї до Пилата.
63. І казали: Володарю! Ми пригадали, що облудник Той, ще як був живий, сказав: По трьох днях воскресну;
64. Тож накажи охороняти гріб до третього дня, щоб учні Його, прийшовши уночі, не вкрали Його і не сказали народові: Воскрес із мертвих; і буде остання омана гірша від першої.