33. І коли прийшли на місцину, що звалася Ґолґота, що означає: Череп-місце,
34. Дали Йому випити оцту, змішаного з жовчю; і Він, покуштувавши, не хотів пити.
35. А ті, що розп‘яли Його, розподіляли одежу Його, кинувши жереба;
36. Тоді посідали стерегти Його там.
37. А над головою у Нього вчинили напис, котрий засвідчував Його провину: Це - ІСУС, ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ.
38. Тоді ж розп‘яті були з Ним і двоє розбійників: один по праву руку, а другий – по ліву.
39. А перехожі лихословили Його, киваючи головами своїми,
40. І гомоніли: Ти, що руйнуєш храма і за три дні споруджуєш! Врятуй Себе Самого; якщо Ти Син Божий, зійди з хреста.
41. Так само й першосвященики з книжниками, із старшинами та фарисеями, насміхалися, казали:
42. Інших рятував, а Себе Самого не може врятувати! Якщо він Цар Ізраїльський, нехай зараз же зійде з хреста, і увіруємо в Нього;
43. Покладався на Бога: нехай тепер визволить Його, якщо Він угодний Йому. Бо ж Він сказав: Я Син Божий.
44. Також і розбійники, розп‘яті з ним, обмовляли Його.
45. А від години шостої пітьма була по всій землі аж до години дев‘ятої.