24. Підійшов і той, що дістав одного таланта, і сказав: Мій пане! Я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
25. То я мав острах, пішов і утаємничив твого таланта в землі; і ось тобі твоє.
26. А господар його сказав йому у відповідь: Лукавий слуго і ледачий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав.
27. Тому мусив ти віддати срібло купцям, і я, повернувшися, одержав би моє з набутком;
28. Отож, візьміть у нього таланта і дайте тому, що має десять талантів,
29. Бо всілякому, що має, додасться і примножиться, а в того, що не має, відбереться й те, що має.
30. А невдатного служника викиньте в пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів. Він сказав це, і проголосив: Хто має вуха чути, нехай почує.
31. А коли прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
32. І зберуться перед Ним усі народи; і відлучить одних від других, як пастир (пастух) відлучає овечок від козлів;
33. І поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.
34. Тоді скаже Цар тим, котрі праворуч біля Нього: Прийдіть, благословенні Батька Мого, успадковуйте Царство, приготовлене вам від утворення світу.