3. І послав служників своїх покликати запрошених на шлюбний бенкет; та не схотіли прийти.
4. Знову послав інших служників, сказавши: Повідайте запрошеним: Ось, я приготував обід мій, телят моїх і що вгодоване, закололи вже, і все готове; приходьте на шлюбний бенкет.
5. Але вони знехтували запрошенням, і пішли, хто на поле своє, а хто до свого крамарювання;
6. А інші схопили служників його, знущалися з них і вбили їх.
7. Коли зачув про те цар, то розгнівався й послав своє військо й винищив убивників тих і спалив місто їхнє.
8. Тоді сказав він служникам своїм: Шлюбний бенкет готовий, а запрошені не були достойні;
9. Отож, підіть на перехрестя і всіх, кого знайдете, кличте на шлюбний бенкет.
10. І служники оті вийшли на шляхи, зібрали всіх, кого лише знайшли, і злих, і добрих; і шлюбний бенкет виповнився весільниками.
11. Коли цар прийшов оглянути присутніх, то побачив там чоловіка, одягнутого не в шлюбний одяг,
12. І сказав йому: Друже! Як же ти зайшов сюди не в шлюбному одязі? А він змовчав.
13. Тоді сказав цар служникам: Зв‘яжіть йому руки й ноги, візьміть його і вкиньте в пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів.
14. Тому що багато запрошених, але мало вибраних.