10. І служники оті вийшли на шляхи, зібрали всіх, кого лише знайшли, і злих, і добрих; і шлюбний бенкет виповнився весільниками.
11. Коли цар прийшов оглянути присутніх, то побачив там чоловіка, одягнутого не в шлюбний одяг,
12. І сказав йому: Друже! Як же ти зайшов сюди не в шлюбному одязі? А він змовчав.
13. Тоді сказав цар служникам: Зв‘яжіть йому руки й ноги, візьміть його і вкиньте в пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів.
14. Тому що багато запрошених, але мало вибраних.
15. Тоді фарисеї пішли і радилися, як би спіймати Його на слові.
16. І послали до Нього учнів своїх з іродіянами, кажучи: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий, і справді дороги Господньої навчаєш, і не піклуєшся, щоб комусь догодити, бо не зважаєш на жодну особу;
17. То скажи нам: Як Тобі видається? Чи дозволено давати податок кесареві, чи ні?
18. Але Ісус побачив лукавство їхнє і сказав: Нащо спокушаєте Мене, лицеміри?
19. Покажіть Мені монету, котрою сплачується податок. Вони принесли Йому динарій.
20. І сказав їм: Чиє оце зображення і напис?
21. Сказали Йому: Кесарові. Тоді сказав їм: Отож, віддавайте кесареве кесарю, а Боже – Богові.
22. Вони зачули це і здивувалися, а тоді покинули Його – пішли геть.
23. Того дня наблизилися до Нього саддукеї, котрі запевняють, що немає воскресіння, і запитали Його:
24. Учителю, Мойсей сказав: Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай брат його візьме за дружину собі дружину його і відродить потомство братові своєму.