33. Вислухайте другу притчу. Був такий господар дому, котрий посадив виноградника, обгородив його парканом, викопав у ньому яму-чавило, спорудив башту і віддав його (виноградника) виноградарям, та й пішов собі.
34. А коли надійшов час плодів, він послав своїх служників до виноградарів, щоб забрати свої плоди.
35. Та виноградарі схопили служників його, і одного прибили, іншого вбили, а того забили камінням.
36. Знову послав він інших служників, але вже більше, аніж першого разу; але й з ними вчинили так само.
37. Нарешті, він послав до них свого сина, кажучи: Засоромляться сина мого.
38. Але виноградарі, забачивши сина, сказали один одному: Це – спадкоємець; ходімо, заб‘ємо його і заволодіємо спадщиною його.
39. Вони схопили його, вивели геть з виноградника і вбили.
40. Отож, коли прийде господар виноградника, то що вчинить з оцими виноградарями?
41. Кажуть Йому: Злочинців цих зрокує на смерть, а виноградника віддасть іншим виноградарям, котрі будуть віддавати йому плоди у свій час.
42. Ісус сказав їм: Невже ви ніколи не читали в (Святому) Письмі: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним: це – від Господа, і є дивовижним в очах ваших?