16. І сказали Йому: Ти чуєш, що вони вигукують? А Ісус сказав їм: Авжеж! Хіба ви ніколи не читали: З уст немовлят і грудних діток Ти хвалу учинив?
17. І залишив їх, вийшов геть з міста до Віфанії і там переночував.
18. А вранці, як вертав до міста, відчув голод;
19. Він побачив при дорозі одну смоковницю, підійшов до неї, нічого не знайшов на ній, окрім листя, і сказав їй: Нехай уже не виросте плодів від тебе ніколи повік! І смоковниця тієї ж хвилі всохла.
20. Коли учні побачили це, вони здивувалися і казали: Яким чином так швидко всохла смоковниця?
21. А Ісус сказав їм у відповідь: Істину кажу вам: Якщо будете мати віру і не засумніваєтеся, не тільки вчините оце, що вчинено із смоковницею, але, якщо навіть горі оцій скажете: Піднімися та кинься в море, – станеться;
22. І все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите.
23. І коли прийшов Він до храму і навчав, наблизилися до Нього першосвященики і старійшини народу і сказали: Якою владою Ти оце вчиняєш? І хто дав Тобі таку владу?
24. Ісус сказав їм у відповідь: Запитаю вас і Я про одне; Якщо про те скажете Мені, то Я також скажу вам, якою владою це вчиняю;
25. Хрещення Іванове звідки було: з небес, чи від людей? А вони гомоніли поміж собою: Якщо скажемо: з небес, то Він скаже нам: То чому ж ви не повірили йому?
26. А якщо сказати: Від людей – боїмося народу, бо всі мають Івана за пророка.
27. І сказали на те Ісусові: Не відаємо. Тоді сказав і Він їм: То Я також вам не скажу, якою владою Я це вчиняю.
28. І як вам здається? В одного чоловіка було двоє синів; якось він підійшов до першого і сказав: Сину! Піди сьогодні, попрацюй на винограднику моєму.
29. Але він сказав у відповідь: Не хочу, проте пізніше покаявся і пішов.