13. І казав їм: Написано: Дім Мій домом молитви назветься; а ви вчинили його печерою розбійників.
14. І наблизилися до Нього в храмі сліпі й кульгаві, і Він уздоровив їх.
15. А священики і книжники, які бачили дива, котрі Він звершив, і дітей, що вигукували в храмі і говорили: Осанна Синові Давидовому! – обурилися.
16. І сказали Йому: Ти чуєш, що вони вигукують? А Ісус сказав їм: Авжеж! Хіба ви ніколи не читали: З уст немовлят і грудних діток Ти хвалу учинив?
17. І залишив їх, вийшов геть з міста до Віфанії і там переночував.
18. А вранці, як вертав до міста, відчув голод;
19. Він побачив при дорозі одну смоковницю, підійшов до неї, нічого не знайшов на ній, окрім листя, і сказав їй: Нехай уже не виросте плодів від тебе ніколи повік! І смоковниця тієї ж хвилі всохла.
20. Коли учні побачили це, вони здивувалися і казали: Яким чином так швидко всохла смоковниця?
21. А Ісус сказав їм у відповідь: Істину кажу вам: Якщо будете мати віру і не засумніваєтеся, не тільки вчините оце, що вчинено із смоковницею, але, якщо навіть горі оцій скажете: Піднімися та кинься в море, – станеться;
22. І все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите.