6. І ти, Віфлеєме, на землі Юдиній, нічим не менший між князями Юдиними; бо з тебе вийде Вождь, Котрий буде пасти народ Мій, Ізраїля.
7. Тоді Ірод потайки прикликав мудраків; допитався в них про час, коли з‘явилася зоря.
8. Він послав їх до Віфлеєму і сказав: Покваптеся, достеменно вивідайте про Немовля, і коли знайдете, повідомте мені, щоб я також пішов і поклонився Йому.
9. Вони вислухали царя й пішли. І ось, зоря, котру бачили вони на сході, йшла перед ними, аж нарешті прийшла й спинилася над місцем, де було Дитя.
10. Коли побачили зорю, вони виповнилися радістю вельми великою.
11. І коли зайшли до оселі, побачили Дитя з Марією, Матір‘ю Його, і впали ницьма, поклонилися Йому; тоді дістали скарби свої і принесли Йому дари: золото, ладан та смирну.
12. І були попереджені Богом уві сні, не повертатися до Ірода, то іншим шляхом рушили в свою країну.
13. А коли вони рушили в дорогу, – аж ось, Ангел Господній з‘явився Йосипові уві сні, і сказав: Підведися, візьми Дитя і Матір Його, і втікай до Єгипту, і будь там, доки не принесу слово тобі; бо Ірод хоче шукати Дитя, щоб Його вбити.
14. Він підвівся, узяв Дитя і Матір Його вночі і рушив до Єгипту,
15. І там був до смерти Ірода, щоб справдилося сказане Господом через пророка, котрий каже: З Єгипту покликав Я Сина Мого.