13. Тоді учні зрозуміли, що Він казав їм про Івана Хрестителя.
14. Коли вони прийшли до народу, то наблизився до Нього чоловік, упав на коліна перед Ним,
15. І сказав: Господе! Помилуй сина мого; він у новомісяччя біснується і тяжко страждає, бо часто кидається у вогонь, і часто у воду.
16. Я приводив його до учнів Твоїх, і вони не могли уздоровити його.
17. А Ісус, відповідаючи, сказав: О, роде невірний і розбещений! Доки буду з вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене сюди.
18. І заборонив йому Ісус, і біс вийшов з нього; і юнак уздоровився тієї ж миті.
19. Тоді учні наблизилися до Ісуса наодинці і сказали: А чому ми не змогли вигнати його?
20. А Ісус сказав їм: Через віру вашу малу; бо істину кажу вам: Якщо ви будете мати віру, як гірчичне зерня завбільшки, і скажете горі оцій: Перейди звідси туди, і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого.
21. А цей рід демонів виганяється лише молитвою і постом.
22. А коли вони були в Галілеї, Ісус сказав їм: Син Людський зраджений буде і потрапить до рук людських.
23. І заб‘ють Його, і третього дня воскресне. І вони дуже засумували.
24. А коли вони прийшли до Капернауму, то підійшли до Петра збирачі дідрахм і сказали: А вчитель ваш чи не дасть дідрахми?
25. Він сказав: Так. І коли зайшов він до оселі, то Ісус попередив його, сказавши: Як тобі видається, Симоне? Царі землі з кого беруть мито чи податки? Чи із синів своїх чи із сторонніх?
26. Петро відказав Йому: Із сторонніх. Ісус сказав йому: Отож, сини вільні;