10. І ось, був там чоловік, що мав висхлу руку. І запитали в Ісуса, щоб звинуватити Його: Чи можна уздоровлювати в суботу?
11. А Він сказав їм: Хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона в суботу впаде до ями, не візьме її і не витягне?
12. Наскільки ж людина краща від вівці! Отож, можна і в суботу чинити добро.
13. Тоді сказав чоловікові тому: Простягни руку твою. І він простягнув, і стала вона здоровою, як друга.
14. А фарисеї, як вийшли, радилися поміж собою супроти Нього, у який спосіб погубити Його. Але Ісус дізнався про це, і пішов звідти.
15. І пішла за Ним сила (багато) народу, і Він уздоровив їх усіх.
16. І заборонив їм зголошувати про Нього,
17. Нехай справдиться сказане через пророка Ісаю, котрий повідав:
18. Ось, Слуга Мій, Котрого Я вибрав, улюблений Мій, до Котрого прихилилась душа Моя; вкладу Духа Мого в Нього; і звістить народам суд;
19. Не заперечить, не заволає, і ніхто не почує на вулицях крику Його;
20. Тростини надламаної не доламає, і гнота тліючого не загасить, аж доки не звершить суду перемоги;
21. І на ймення Його будуть сподіватися народи.
22. Відтак привели до Нього біснуватого, сліпого й німого; і уздоровив його, і сліпий та німий почав говорити і бачити.
23. І дивувався увесь народ, і казав: Чи не цей Христос (Месія), Син Давидів?
24. А фарисеї, коли почули про це, сказали: Він виганяє демонів не інакше, як силою Вельзевула, князя бісівського.
25. Але Ісус, знаючи помисли їхні, сказав їм: Усіляке царство, що розділиться саме в собі, спорожніє; і всіляке місто чи дім, що розділиться сам у собі, не встоїть.
26. І якщо сатана сатану виганяє, то він розділився сам із собою: яким чином устоїть царство його?
27. І якщо Я силою Вельзевула виганяю бісів, то сини ваші чиєю силою виганяють? Тому вони будуть вам суддями.
28. А коли Я Духом Божим виганяю бісів, то звичайно ж сягнуло вас Царство Боже.
29. Або: як може хтось зайти в дім сильного і пограбувати речі його, якщо передніше не зв‘яже сильного, і тоді пограбує дім його.