2. А Іван, коли почув у в‘язниці про діяння Христові, послав двох учнів своїх
3. Запитати в Нього: Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи наджидати нам іншого?
4. І сказав їм Ісус у відповідь: Підіть і скажіть Іванові, що чуєте і бачите:
5. Сліпі стають зрячими і кульгаві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Вість.
6. І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме.
7. А коли вони пішли, Ісус почав говорити народові про Івана: На що ходили ви в пустелю подивитися? Чи на тростину, котру вітер хитає?
8. На кого ви дивитися ходили? Чи на чоловіка, зодягнутого в м‘яку одежу? Ті, хто носить м‘який одяг, у царських палатах живуть.
9. Тоді на кого дивитися ви ходили? На пророка? Так, повідую вам, навіть більше, ніж пророка.
10. Бо він той, про кого написано: Ось, Я посилаю посланця Мого перед Тобою, котрий приготує шлях Твій перед Тобою.
11. Істину кажу вам: Із народжених жінками не поставав більший від Івана Хрестителя; але менший у Царстві Небеснім більший від нього.
12. А від днів Івана Хрестителя донині Царство Небесне силою береться, і ті, що докладають зусилля, здобувають його.
13. Бо всі пророки й Закон провістили до Івана.
14. І, якщо хочете прийняти, він є Ілля, котрому належало прийти.
15. Хто має вуха чути, нехай почує!
16. До кого ж цей рід прирівняю? Він схожий на дітей, котрі сидять на вулиці і звертаються до своїх приятелів,
17. І кажуть: Ми грали вам на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам сумних пісень, а ви не ридали.
18. Бо прийшов Іван, не їсть, не п‘є; і кажуть: У ньому демон.
19. Прийшов Син Людський, їсть і п‘є, і кажуть: Ось чоловік, котрий любить їсти і пити вино, друг митникам і грішникам. І виправдана премудрість дітьми її.
20. Тоді почав Він докоряти містам, у котрих найбільше виявлялася сила Його, через те, що вони не покаялися: