6. Проте на всіляке свято він відпускав їм одного в‘язня, якого просили вони.
7. Тоді був ув‘язнений один чоловік, на ім‘я Варавва, із своїми спільниками, котрі під час бунту вчинили вбивство.
8. І народ почав кричати і просити Пилата про те, що він завжди учиняв для них.
9. Але він сказав їм у відповідь: Чи хочете, – відпущу вам Царя Юдейського?
10. Бо знав, що першосвященики видали Його через заздрощі.
11. Але першосвященики підбурили народ просити, щоб відпустив їм краще Варавву.
12. А Пилат, відповідаючи, сказав їм: А що ж ви хочете, щоб я вчинив із Тим, Котрого ви називаєте Царем Юдейським?
13. Вони знову закричали: Розіпни Його!
14. Пилат сказав їм: Якого ж злочина Він учинив? Але вони ще запекліше кричали: Розіпни Його!
15. Тоді Пилат, бажаючи вчинити бажане народові, відпустив їм Варавву, а Ісуса, покатувавши, спровадив на розп‘яття.
16. А вояки відвели Його всередину дому, себто в преторію, і зібрали увесь загін вояків.
17. І одягли Його в багряницю і, сплівши терновий вінець, поклали на Нього;
18. І почали вітати Його: Радій, Царю Юдейський!
19. І били Його по голові тростиною, і плювали на Нього і, стаючи на коліна, вклонялися Йому.
20. А коли познущалися з Нього, стягнули з Нього багряницю, одягнули Його у власну одежу Його і повели Його, щоб розп‘ясти Його.