18. І почали вітати Його: Радій, Царю Юдейський!
19. І били Його по голові тростиною, і плювали на Нього і, стаючи на коліна, вклонялися Йому.
20. А коли познущалися з Нього, стягнули з Нього багряницю, одягнули Його у власну одежу Його і повели Його, щоб розп‘ясти Його.
21. І примусили одного перехожого, кирінейця Симона, батька Олександра та Руфи, що йшов саме з поля, нести хреста Його.
22. І привели Його на місцину – Ґолґоту, що означає: “Лобне місце” .
23. І давали Йому пити вино, змішане з миром; але Він не прийняв.
24. І розп‘яли Його, і ділили одежу Його, кидаючи жереба, кому що взяти.
25. Була третя година, коли розп`яли Його.
26. І був напис, що засвідчував провину Його: “Цар Юдейський”.
27. Із Ним розп‘яли двох розбійників, одного по праву, а другого по ліву руку Його.
28. І справдилося слово Писання: І до злодіїв прилучений.
29. А ті, що проходили, лихословили Його, киваючи головами своїми, казали: Гей, Ти, що руйнуєш храм і за три дні споруджуєш!
30. Урятуй Себе Самого і зійди з хреста.
31. Так само й першосвященики з книжниками, насміхаючись, казали один одному: Інших рятував, а Себе не може врятувати!
32. Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде зараз із хреста, щоб ми бачили, і увіруємо. І розп‘яті з ним ганьбили Його.
33. О шостій годині лягла пітьма на всю землю і тривала до години дев‘ятої.
34. О дев‘ятій годині озвався Ісус дужим голосом: “Елі, Елі, лама савахтані?" – що означає в перекладі: “Боже Мій, Боже Мій! Нащо Ти покинув Мене?”
35. Деякі, що стояли тут, зачувши, казали: Ось, Іллю кличе.
36. А один побіг, намочив губку оцтом, поклав на тростину і давав Йому пити, приказуючи: Стривайте, зачекаємо, чи прийде Ілля зняти Його.
37. Та Ісус, скрикнувши голосно, віддав духа.