67. І, забачивши Петра, що грівся, і, придивившися до нього, сказала: Ти також був з Ісусом Назарянином.
68. Але він зрікся, сказавши: Не знаю і не розумію, про що ти мовиш? І вийшов геть на переднє подвір‘я; і заспівав тоді півень.
69. А служниця побачила його знову і почала говорити всім, що тут стояли: Цей із них.
70. Він знову зрікся. А невдовзі ті, що тут стояли, знову почали казати Петрові: Справді, ти один із них; бо ти галілеянин, і говірка твоя схожа.
71. А він почав присягатися й божитися: Не знаю Чоловіка Цього, про Котрого говорите.