54. Петро здалеку назирці йшов за Ним, навіть до середини двору першосвященика, і сидів із служниками, і грівся біля вогню.
55. А першосвященики і увесь синедріон шукали свідчення на Ісуса, щоб зрокувати Його на смерть, і не знаходили.
56. Бо чимало лжесвідчили супроти Нього, але й свідчень цих бракувало.
57. І деякі, підвівшись, лжесвідчили супроти Нього, і казали:
58. Ми чули, як Він казав: Я зруйную цей храм рукотворний і за три дні збудую інший, нерукотворний.
59. Але й такого свідчення їхнього було замало.
60. Тоді першосвященик став посередині і спитав Ісуса: Чому нічого не відповідаєш? Що вони супроти Тебе свідчать?
61. Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову першосвященик запитав Його і сказав Йому: Чи Ти Христос, Син Благословенного?
62. Ісус сказав: Я; і ви побачите Сина Людського, Котрий сидить праворуч сили Божої, і що по хмарах іде небесних.
63. Тоді першосвященик роздер шати свої і сказав: Нащо нам додаткові свідки?
64. Ви чули ганьбу на Бога; як вам видається? І всі вони ухвалили, що Він мусить померти.
65. І деякі почали плювати на Нього, і, затуляючи Йому лице, били Його і говорили Йому: Пророкуй! І служники били Його по щоках.
66. Коли Петро був на подвірї внизу, прийшла одна служниця першосвященика.
67. І, забачивши Петра, що грівся, і, придивившися до нього, сказала: Ти також був з Ісусом Назарянином.
68. Але він зрікся, сказавши: Не знаю і не розумію, про що ти мовиш? І вийшов геть на переднє подвір‘я; і заспівав тоді півень.