36. І казав: Авва-Отче! Усе можливе Тобі; забери цю чашу від Мене; а втім, не те, чого Я бажаю, але те, чого Ти бажаєш.
37. Коли повернувся, то знайшов їх сплячими, і сказав Петрові: Симоне! Ти спиш? Не міг ти пильнувати одну годину?
38. Пильнуйте і моліться, щоб не впасти у спокусу: дух бадьорий, а плоть немічна.
39. І знову відійшов, молився, і сказав те саме слово.
40. А коли повернувся, знову знайшов їх сплячими: бо очі в них поважчали; і вони не знали, що Йому відповідати.
41. І прийшов утретє, і сказав їм: Ви все ще спите і спочиваєте? Уже кінець, прийшла година; ось, видається Син Людський в руки грішників;
42. Підведіться, ходімо: ось, наблизився той, що зраджує Мене.
43. І відразу, як Він іще говорив, прийшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним безліч народу з мечами та кілками, від першосвящеників і книжників та старшин.
44. А той, що зраджував Його, подав їм знака, сказавши: Кого я поцілую, Той і є; візьміть Його і ведіть обережно.
45. І тільки-но прибув, відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! Учителю! І поцілував Його.
46. А вони поклали на Нього руки свої і схопили Його.
47. А один із тих, що стояли поблизу, вихопив меча і вдарив служника першосвященикового і відтяв йому вухо.
48. Тоді Ісус сказав їм: Немов на розбійника вийшли ви з мечами й кілками, щоб схопити Мене;