33. І взяв із Собою Петра, Якова та Івана, а тоді почав тужити і сумувати.
34. І сказав їм: Душа Моя страждає смертельно; побудьте тут і пильнуйте.
35. І, відійшовши недалеко, упав на землю і молився, щоб, коли можливо, обминула Його ця година;
36. І казав: Авва-Отче! Усе можливе Тобі; забери цю чашу від Мене; а втім, не те, чого Я бажаю, але те, чого Ти бажаєш.
37. Коли повернувся, то знайшов їх сплячими, і сказав Петрові: Симоне! Ти спиш? Не міг ти пильнувати одну годину?
38. Пильнуйте і моліться, щоб не впасти у спокусу: дух бадьорий, а плоть немічна.
39. І знову відійшов, молився, і сказав те саме слово.