30. І сказав йому Ісус: Істину кажу тобі, що нині ти, цієї ж ночі, передніше, аніж двічі проспіває півень, тричі зречешся Мене.
31. Але він ще палкіше казав: А хоч би мені й умерти з Тобою, не зречуся Тебе. Те саме й інші казали.
32. Прийшли до поселення, що називається Гетсиманія; і Він сказав учням Своїм: Посидьте тут, доки Я помолюся.
33. І взяв із Собою Петра, Якова та Івана, а тоді почав тужити і сумувати.
34. І сказав їм: Душа Моя страждає смертельно; побудьте тут і пильнуйте.
35. І, відійшовши недалеко, упав на землю і молився, щоб, коли можливо, обминула Його ця година;
36. І казав: Авва-Отче! Усе можливе Тобі; забери цю чашу від Мене; а втім, не те, чого Я бажаю, але те, чого Ти бажаєш.
37. Коли повернувся, то знайшов їх сплячими, і сказав Петрові: Симоне! Ти спиш? Не міг ти пильнувати одну годину?
38. Пильнуйте і моліться, щоб не впасти у спокусу: дух бадьорий, а плоть немічна.
39. І знову відійшов, молився, і сказав те саме слово.
40. А коли повернувся, знову знайшов їх сплячими: бо очі в них поважчали; і вони не знали, що Йому відповідати.
41. І прийшов утретє, і сказав їм: Ви все ще спите і спочиваєте? Уже кінець, прийшла година; ось, видається Син Людський в руки грішників;
42. Підведіться, ходімо: ось, наблизився той, що зраджує Мене.
43. І відразу, як Він іще говорив, прийшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним безліч народу з мечами та кілками, від першосвящеників і книжників та старшин.
44. А той, що зраджував Його, подав їм знака, сказавши: Кого я поцілую, Той і є; візьміть Його і ведіть обережно.