4. Знову послав до них іншого служника; але йому також розбили камінням голову і відпустили його з ганьбою.
5. І знову послав ще одного: і його убили; і багатьох інших то били, а то убивали.
6. Він мав ще одного сина, улюбленого для нього, наостанок послав і його до них, кажучи: Посоромляться сина мого.
7. Але виноградарі сказали один одному: Це – спадкоємець; ходімо, заб‘ємо його, і спадок належатиме нам.
8. І схопили його та й убили і викинули геть з виноградника.
9. То що вчинить господар виноградника? Прийде і зрокує на смерть виноградарів; а потім віддасть виноградника іншим.
10. Невже ви не читали цього у Письмі: “Камінь, котрого відкинули будівничі, той наріжним став каменем;
11. Це – від Господа, і є дивним в очах наших”?
12. І прагнули схопити Його, але побоялися народу; бо зрозуміли, що про них сказав притчу; тому покинули Його і відійшли.
13. І прислали до Нього деяких фарисеїв та іродіян, щоб упіймати Його на слові.
14. Вони прийшли і сказали Йому: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий і не піклуєшся комусь догодити, бо не дивишся на якусь особу, але правдиво шляхові Божому навчаєш: Чи дозволяється давати податок кесареві, чи ні? Давати нам, чи не давати?
15. Але Він, знаючи їхнє лицемірство, сказав їм: Нащо спокушаєте Мене? Принесіть Мені динарія, щоб Мені бачити його.
16. Вони принесли: Тоді сказав їм: Чиє це зображення і напис? Вони сказали: Кесареві.
17. Ісус сказав їм у відповідь: Віддавайте кесареві кесареве, а Боже Богові. І дивувалися з Нього.