26. Але вони вельми здивувалися і гомоніли поміж собою: А хто ж тоді може врятуватися?
27. Та Ісус глянув на них і сказав: Людям це неможливо, проте не Богові; бо все для Бога можливе.
28. І почав Петро казати Йому: Ось, ми покинули все і пішли слідом за Тобою.
29. Ісус сказав у відповідь: Істину кажу вам: Немає нікого, хто залишив би дім свій чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір або дружину чи діток, або землю заради Мене і Євангелії,
30. І не одержав би нині, о цім часі, серед гоніння, у сто разів більше – домів, і братів, і сестер, і батьків, і матерів, і дітей, і земель, а в прийдешньому віку – вічного життя;
31. І багато з перших стануть останніми, а останні першими.
32. Коли вони були в дорозі, йдучи до Єрусалиму, Ісус простував попереду них, а вони жахалися, йдучи слідом, і були в страхові. Він підкликав дванадцятьох і почав казати їм про те, що станеться з Ним:
33. Ось, ми підходимо до Єрусалиму, і Син Людський виданий буде першосвященикам і книжникам, і засудять Його на смерть, і віддадуть Його поганам;
34. І позбиткуються над Ним, і будуть бити Його, і обплюють Його, і уб‘ють Його; і третього дня воскресне.
35. Тоді підійшли до Нього сини Зеведеєві Яків та Іван і сказали: Учителю! Ми бажаємо, щоб Ти вчинив нам, про що попросимо.
36. Він сказав їм: Що хочете, щоб Я вчинив вам?
37. Вони сказали Йому: Дай нам сісти в Тебе одному – по праву руку, а другому – по ліву руку, у славі Твоїй.
38. Але Ісус сказав їм: Не відаєте, чого просите; чи можете пити чашу, котру Я п‘ю, і хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся?
39. Вони відповіли: Можемо! А Ісус сказав їм: Чашу, котру Я п‘ю, будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хреститися;
40. А дати сісти у Мене по праву руку і по ліву руку, – не від Мене залежить, але кому приготовлено.
41. Зачувши все це, десятеро почали обурюватися на Якова та Івана.
42. Але Ісус підкликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що названі князями народів панують над ними, а вельможі їхні володарюють над ними;
43. Але поміж вами нехай не буде так: а хто хоче бути більшим поміж вами, нехай буде вам слугою;
44. І хто хоче бути першим поміж вами, нехай буде всім рабом;