17. І сказав їм Ісус: Ідіть за Мною, і Я вчиню, що ви будете ловцями людей.
18. І тієї ж хвилі вони покинули сіті свої й пішли слідом за Ним.
19. А як пройшов звідти недалеко, Він побачив Якова Зеведеєвого та Івана, брата його, що також у човні лагодили сіті,
20. І відразу покликав їх. І вони залишили батька свого Зеведея у човні з найманцями, пішли слідом за Ним.
21. І прийшли до Капернауму; і невдовзі в суботу зайшов Він до синагоги і навчав.
22. І дивувалися з Його науки, бо Він навчав їх, як Той, що має владу, а не так, як оті книжники.
23. А в синагозі їхній був чоловік, що мав нечистого духа, і він закричав:
24. Залиши нас самих! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас! Знаю Тебе, хто Ти, Святий Божий.
25. Але Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни і вийди з нього.
26. Тоді дух нечистий труснув ним, закричав дужим голосом і вийшов з нього.
27. І всі жахнулися і почали один одного запитувати: Що це? Що це за вчення нове, що Він духам нечистим наказує владно, і вони підкоряються Йому?
28. І невдовзі розійшлася про Нього чутка по всіх околицях у Галілеї.
29. А коли незабаром вийшли із синагоги, то прийшли в дім Симона та Андрія, з Яковом та Іваном.
30. А теща Симонова лежала в гарячці; то йому відразу сказали про неї.
31. Він підійшов і підняв її, узяв її за руку; і гарячка тієї ж хвилі залишила її, і вона почала прислуговувати їм.
32. А як настав вечір, коли заходило сонце, приносили до Нього всіх недужих і біснуватих.
33. І все місто зібралося біля дверей.