51. А коли наблизилися дні, коли мали взяти Його від світу, Він побажав рушити до Єрусалиму.
52. І послав вісників перед Собою; і вони пішли і зайшли до поселення самарійського, аби приготувати для Нього.
53. Але там не прийняли Його, тому що Він мав вигляд мандрівника до Єрусалиму.
54. Учні Його, Яків та Іван, побачили те і сказали: Господе! Чи хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і винищив їх, як ото Ілля вчинив?
55. Але Він, обернувшися до них, заборонив їм і сказав: Не відаєте, якого ви духа;
56. Бо Син Людський прийшов не вигублювати душі людські, а рятувати. І пішли до другого поселення.
57. Сталося, що коли вони були в дорозі, хтось сказав Йому: Господе! Я піду за Тобою, куди б Ти не йшов.
58. Ісус одказав йому: Лисиці мають нори, і птахи небесні – гнізда; а Син Людський не має де прихилити голову.
59. А іншому сказав: Йди за Мною. Той відповів: Господе! Дозволь мені передніше піти й поховати батька мого.
60. Але Ісус сказав йому: Залиши мертвим ховати своїх померлих; а ти йди, благовісти Царство Боже.
61. І ще інший сказав: Я піду за Тобою, Господе! Але передніше дозволь мені попрощатися з домашніми моїми.