12. А день уже схилявся на вечір. І наблизилися до Нього дванадцятеро і казали Йому: Відпусти народ, щоб вони пішли в довколишні поселення і села ночувати і дістали харчів; тому що ми тут у пустельному місці.
13. Але Він сказав їм: Ви дайте їм їсти. Вони сказали: У нас немає більше п‘яти хлібів і двох рибин; може, нам піти й купити харчів для всіх цих людей?
14. Бо їх було близько п‘яти тисяч чоловіків. Але Він сказав учням Своїм: Розсадіть їх рядами по п‘ятдесят.
15. І вчинили так, і розсадили всіх.
16. А Він узяв п‘ять хлібів і дві рибини, і, глянувши на небо, благословив їх, переламав і дав учням, щоб роздавали народові.
17. І їли, і наситилися всі, і залишених у них кусків набрали дванадцять кошів.
18. Одного разу, коли Він молився на самоті, і учні Його були з Ним, Він запитав їх: За кого має Мене народ?
19. Вони сказали у відповідь: За Івана Хрестителя, а інші – за Іллю; а ще інші кажуть, що один із стародавніх пророків воскрес.
20. І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Відповідав Петро: За Христа Божого.