30. А фарисеї і законники відкинули волю Божу про себе, не хрестилися від нього.
31. Тоді Господь сказав: До кого порівняю людей роду цього? І на кого вони схожі?
32. Вони схожі на дітей, котрі сидять на вулиці, кличуть одне одного і кажуть: Ми вам грали на сопілці, а ви не танцювали; ми співали вам жалібних пісень, а ви не плакали.
33. Бо прийшов Іван Хреститель: ні хліба не їсть, ні вина не п‘є; і кажете: У ньому демон.
34. Прийшов Син Людський: їсть і п‘є; і кажете: Ось чоловік, який любить їсти і пити вино, приятель митникам і грішникам.
35. І виправдана мудрість усіма дітьми її.
36. Хтось із фарисеїв просив Його пообідати з ним; і Він зайшов до оселі фарисея і приліг.
37. І ось, жінка того міста, котра була грішницею, дізналася, що Він приліг у домі фарисея, принесла алебастрову посудину мира;
38. Вона припала до Його ніг іззаду й почала обливати Його ноги слізьми і витирати волоссям голови своєї, та цілувати ноги Його, і мазала миром.
39. Коли побачив те фарисей, котрий запросив Його, то сказав подумки: Якби Він був пророком, то пізнав би, хто і яка жінка торкається до Нього, бо вона грішниця.
40. Ісус обернувся до нього і сказав: Симоне! Я маю дещо сказати тобі. Він озвався: Скажи, Учителю.
41. Ісус сказав: У одного позикодавця було два боржники; один був винен п‘ятсот динаріїв, а другий п‘ятдесят;
42. Та оскільки вони не мали чим заплатити, він простив обидвом. Нумо, скажи, котрий з них більше полюбить його?
43. Симон відповідав: Гадаю, той, кому більше простив. Він сказав: Ти добре розсудив.
44. А тоді обернувся до жінки, і сказав Симонові: Чи бачиш ти цю жінку? Я прийшов до твоєї оселі, і ти води Мені на ноги не дав; а вона слізьми облила Мені ноги і волоссям голови своєї витерла.
45. Ти поцілунку Мені не дав; а вона з тієї хвилини, як Я прийшов, не перестає цілувати в Мене ноги.
46. Ти голови Мені оливою не помазав; а вона миром помазала Мені ноги.
47. А тому повідую тобі: Прощаються їй багато гріхів за те, що вона полюбила багато; а кому мало прощається, той мало любить.
48. А їй сказав: Прощаються тобі гріхи!
49. І ті, що були біля Нього почали казати подумки: Хто це, що й гріхи прощає?