14. Він підійшов і торкнувся до нош; ті, що несли, зупинилися; і Він сказав: Юначе! Тобі кажу, підведися.
15. Мертвий підвівся, сів, і почав говорити; і віддав його Ісус матері його.
16. І всіх їх виповнив страх, і прославляли Бога, кажучи: Великий пророк постав між нами; і Бог навідав народ Свій.
17. Така чутка про Нього розповсюдилася на всій Юдеї і поза її межами в окрузі.
18. І повідали Іванові учні його про все те.
19. Тоді Іван покликав двох із учнів своїх, і послав їх до Ісуса запитати: Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи нам чекати на іншого?
20. Вони прийшли і сказали Ісусові: Іван Хреститель послав нас до Тебе запитати: Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи на іншого нам чекати?
21. А в цьому часі Він багатьох уздоровив від хвороб та недуги, і від злих духів, і багатьом сліпим дарував прозріння.
22. І сказав їм Ісус у відповідь: Вертайте, повідайте Іванові, що ви бачили і що ви чули: Сліпі прозрівають, кульгаві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають, і вбогим звіщається Добра Вість.
23. І блаженний, хто не спокуситься через Мене.
24. Коли посланці Іванові пішли, Він почав говорити народові про Івана: На що ви ходили дивитися в пустелі? Може, на тростину, вітром розхитану?
25. На що ви ходили дивитися в пустелі? Може, на чоловіка, одягнутого в м‘яку одежу? Але ті, що ошатно одягаються і розкошують, живуть при подвір‘ях царських.
26. На що ж ви ходили дивитися? Може, на пророка? Так, повідую вам, навіть більше, аніж на пророка.