10. Посланці, повернувшися в дім (сотника) побачили служника, що одужав.
11. Потому Ісус пішов до міста, що називалося Наїн; і з Ним пішли учні Його та багато народу.
12. А коли Він наблизився до міської брами, якраз виносили померлого, єдиного сина в матері, а була вона вдовою; і багато народу йшло з нею із міста.
13. Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: Не плач.
14. Він підійшов і торкнувся до нош; ті, що несли, зупинилися; і Він сказав: Юначе! Тобі кажу, підведися.
15. Мертвий підвівся, сів, і почав говорити; і віддав його Ісус матері його.
16. І всіх їх виповнив страх, і прославляли Бога, кажучи: Великий пророк постав між нами; і Бог навідав народ Свій.
17. Така чутка про Нього розповсюдилася на всій Юдеї і поза її межами в окрузі.
18. І повідали Іванові учні його про все те.
19. Тоді Іван покликав двох із учнів своїх, і послав їх до Ісуса запитати: Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи нам чекати на іншого?
20. Вони прийшли і сказали Ісусові: Іван Хреститель послав нас до Тебе запитати: Чи Ти Той, Котрий має прийти, чи на іншого нам чекати?
21. А в цьому часі Він багатьох уздоровив від хвороб та недуги, і від злих духів, і багатьом сліпим дарував прозріння.
22. І сказав їм Ісус у відповідь: Вертайте, повідайте Іванові, що ви бачили і що ви чули: Сліпі прозрівають, кульгаві ходять, прокажені очищаються, глухі чують, мертві воскресають, і вбогим звіщається Добра Вість.
23. І блаженний, хто не спокуситься через Мене.