14. Симона, котрого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова та Івана, Пилипа і Варфоломія,
15. Матвія і Хому, Якова Алфеєвого і Симона, званого Зилотом,
16. Юду Якового та Юду Іскаріотського, котрий і вчинився потім зрадником.
17. І спустившися з ними, зупинився на рівному місці, і сила учнів Його, і багато народу із усієї Юдеї та Єрусалиму і приморських місць тирських і сидонських,
18. Котрі прийшли послухати Його, і уздоровитися від недуг своїх, а також і ті, що страждали від нечистих духів; і уздоровлювалися.
19. І увесь народ шукав (можливости) торкнутися до Нього, тому що від Нього струмувала Сила і уздоровлювала всіх.
20. І Він, звівши очі Свої на учнів Своїх, казав: Блаженні убогі духом, бо ваше є Царство Боже.
21. Блаженні голодні нині, бо насититеся. Блаженні ті, що плачуть нині, бо зрадієте.
22. Блаженні ви, коли зненавидять вас люди і коли відлучать вас, і будуть обмовляти, і знеславлять ім‘я Боже, як ганебне, за Сина Людського.
23. Радійте того дня і веселіться, бо велика вам нагорода на небесах. Так чинили з пророками батьки їхні.
24. Навпаки, горе вам, багатії! Бо ви вже одержали свою втіху.
25. Горе вам, пересиченим нині! Тому що будете голодні. Горе вам, що сміються нині! Бо заплачете і заридаєте.
26. Горе вам, коли всі люди будуть говорити про вас добре. Бо так учиняли із лжепророками батьки їхні.
27. Але вам, що слухають, кажу: Любіть ворогів ваших, чиніть добро ненависникам вашим,
28. Благословляйте тих, що проклинають вас, і моліться за тих, що кривдять вас.
29. Тому, хто вдарив тебе по щоці, підстав також і другу; а тому, хто відбирає в тебе верхню одежину, не вчиняй опору забрати й сорочку.