17. Одного дня, коли Він навчав, і сиділи тут фарисеї і закононавчителі, що прийшли з усіх куточків Галілеї та Юдеї, а також з Єрусалиму, і сила Господня з‘явилася в уздоровленні хворих, –
18. Ось, принесли на постелі чоловіка, котрий був розслаблений, і намагалися внести його в дім і покласти перед Ісусом;
19. І, не знайшовши, де пронести його через велелюдність, вилізли на дім і крізь покрівлю спустили його з постелею на середину – перед Ісусом.
20. І Він, бачачи віру їхню, сказав чоловікові тому: Прощаються тобі гріхи твої.
21. Книжники і фарисеї почали міркувати, кажучи: Хто це, Котрий ганьбить Бога? Хто може прощати гріхи, окрім одного Бога?
22. Ісус відав їхні думки, і сказав їм у відповідь: Що ви обмірковуєте в серцях ваших?
23. Що легше сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Підведися і ходи?
24. Але, щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, – і сказав Він розслабленому: Тобі кажу: Підведися, візьми постіль твою і йди в дім твій.
25. І він тієї ж миті підвівся перед ними, взяв постіль, на якій лежав, і пішов до оселі своєї, славлячи Бога.
26. І жах виповнив усіх і прославляли Бога; і, будучи виповнені страхом, говорили: Дивовижні діяння бачили ми нині.
27. Після цього Ісус вийшов і побачив митника, на ймення Левій, що сидів біля митниці, і сказав йому: Йди за мною.
28. І він, залишивши все, підвівся і простував за ним.