7. Іван казав народові, що приходив до нього хреститися: Поріддя гадюче, хто вам нарадив утікати від майбутнього гніву?
8. Тож учиніть достойні плоди каяття, і не майте клопоту казати собі: Батько у нас Авраам; бо кажу вам, що Бог може з каміння цього вчинити дітей Авраамові;
9. Уже й сокира біля кореня дерева лежить: усіляке дерево, що не приносить доброго плоду, – буде зрубане і пожбурене у вогонь.
10. І запитував його народ: А що ж нам учинити?
11. Він сказав їм у відповідь: У кого дві одежі, той віддай тому, хто не має, і в кого є їжа, вчини так само.
12. Прийшли й митники хреститися і сказали йому: Учителю! Що нам сподіяти?
13. Він відповідав їм: Нічогісінько не вимагайте більше, визначеного вам;
14. Запитували його також і вояки: А нам що робити? І сказав їм: Нікого не кривдіть, не вчиняйте наклепів і лишайтеся вдоволені своєю платнею.
15. А коли народ наджидав і всі подумки, в серцях, зверталися до Івана, – чи не Христос він, –