24. І пішли деякі із наших до гробу, і побачили все так, як жінки оповідали; але Його не бачили.
25. Тоді Він сказав їм: О, безглузді і запеклі серцем, аби повірити всьому, про що сповіщали пророки!
26. Хіба ж не так належало Христові постраждати і увійти в славу Свою?
27. І, почавши від Мойсея, та від усіх пророків розтлумачив їм сказане про Нього у всьому Писанні.
28. І наблизилися вони до того поселення, в котре йшли, і Він дав їм зрозуміти, що хоче йти далі;
29. Але вони притримували Його, кажучи: Залишися з нами, тому що день уже схилився до вечора. І Він зайшов і залишився з ними.
30. І коли Він присів разом з ними, то взяв хліб, благословив, переламав і подав їм.
31. Тоді відкрилися їм очі, і вони впізнали Його; але Він став невидимим для них.
32. І вони сказали один одному: Чи не горіло нам серце наше, коли Він промовляв до нас по дорозі, і коли розтлумачував нам Писання?
33. І вони підвелися о тій же хвилі, повернулися до Єрусалиму, і знайшли всіх одинадцятьох Апостолів і тих, що були з ними,
34. Котрі запевняли, що Господь справді воскрес і з‘явився був Симонові.
35. І вони розповідали про те, що сталося в дорозі, і як Він був упізнаний, коли вчинив переломлення хліба.
36. Коли вони оповідали про це, Сам Ісус постав серед них і сказав їм: Мир вам!