20. Як віддали Його першосвященики і старшини наші для осудження на смерть і розп‘яли Його.
21. А ми сподівалися було, що Він є Той, Котрий має визволити Ізраїля; а проте, все це сталося третього дня передніше;
22. Аж тут деякі жінки з наших вразили нас: вони були вранці біля гробу
23. І не знайшли Тіла Його, а тоді прийшли й оповіли, що вони бачили явлених Ангелів, котрі запевняють, що Він живий.
24. І пішли деякі із наших до гробу, і побачили все так, як жінки оповідали; але Його не бачили.
25. Тоді Він сказав їм: О, безглузді і запеклі серцем, аби повірити всьому, про що сповіщали пророки!
26. Хіба ж не так належало Христові постраждати і увійти в славу Свою?