12. Але Петро підхопився й побіг до гробу, і коли нахилився, то побачив саму лише плащаницю, і рушив назад, вельми вражений тим, що сталося.
13. Того ж дня двоє з них простували до поселення, що було на відстані близько шістдесяти стадій від Єрусалиму і називалося Єммаус,
14. І розмовляли поміж собою про всі оці події.
15. І коли вони розмовляли і ділилися враженнями поміж собою, Сам Ісус наблизився і пішов поруч з ними;
16. Але очі їм неначе заслало, щоб вони не впізнали Його.
17. А Він сказав їм: Що це ви, йдучи, так обмірковуєте поміж собою, і чому ви сумні?
18. Один із них, на ім‘я Клеопа, сказав Йому у відповідь: Невже Ти – один з тих, що прийшли до Єрусалиму, не відаєш, що сталося в ньому цими днями?
19. І сказав їм: А що там? Вони сказали Йому, що було з Ісусом Назореєм, Котрий був Пророком, сильний в діяннях і в слові перед Богом і всім народом;
20. Як віддали Його першосвященики і старшини наші для осудження на смерть і розп‘яли Його.
21. А ми сподівалися було, що Він є Той, Котрий має визволити Ізраїля; а проте, все це сталося третього дня передніше;
22. Аж тут деякі жінки з наших вразили нас: вони були вранці біля гробу
23. І не знайшли Тіла Його, а тоді прийшли й оповіли, що вони бачили явлених Ангелів, котрі запевняють, що Він живий.
24. І пішли деякі із наших до гробу, і побачили все так, як жінки оповідали; але Його не бачили.