35. І стояв народ і споглядав. І насміхалися разом з ними старшини, кажучи: Інших рятував, то нехай урятує Себе Самого, якщо Він Христос, вибраний Божий.
36. Також і вояки збиткувалися над Ним; підходили й підносили Йому оцет (до уст).
37. І казали: Якщо Ти Цар юдейський, врятуй Себе Самого.
38. І був над Ним напис грецькою, латинською і єврейською мовами вчинений: Це – Цар юдеїв.
39. Один із повішених (на хресті) злочинців лихословив Його і казав: Якщо Ти – Христос, то врятуй Себе і нас.
40. А другий, навпаки, докоряв йому і казав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам під тим же звинуваченням?
41. Але ми засуджені справедливо, тому що належне за вчиненим дістали; а Він нічогісінько недоброго не вчинив.
42. І сказав до Ісуса: Згадай мене, Господе, коли прийдеш у Царство Своє!
43. І сказав йому Ісус: Істину повідую тобі, що нині будеш зі Мною в раю.