33. І коли прийшли на місце, що його називають Лобним, то розп‘яли Його там і злочинців, – одного праворуч, а другого – ліворуч.
34. А Ісус казав: Отче! Прости їм, бо не відають що, вчиняють. І ділили Його одежу, кидаючи жереба.
35. І стояв народ і споглядав. І насміхалися разом з ними старшини, кажучи: Інших рятував, то нехай урятує Себе Самого, якщо Він Христос, вибраний Божий.
36. Також і вояки збиткувалися над Ним; підходили й підносили Йому оцет (до уст).
37. І казали: Якщо Ти Цар юдейський, врятуй Себе Самого.
38. І був над Ним напис грецькою, латинською і єврейською мовами вчинений: Це – Цар юдеїв.
39. Один із повішених (на хресті) злочинців лихословив Його і казав: Якщо Ти – Христос, то врятуй Себе і нас.
40. А другий, навпаки, докоряв йому і казав: Чи ти не боїшся Бога, коли й сам під тим же звинуваченням?
41. Але ми засуджені справедливо, тому що належне за вчиненим дістали; а Він нічогісінько недоброго не вчинив.
42. І сказав до Ісуса: Згадай мене, Господе, коли прийдеш у Царство Своє!
43. І сказав йому Ісус: Істину повідую тобі, що нині будеш зі Мною в раю.
44. А було вже близько шостої години, і вчинилася пітьма по всій землі до дев‘ятої години.
45. І затьмарилося сонце, і завіса (в храмі) роздерлася посередині.
46. Ісус щосили гукнув, промовляючи: Батьку! В руки Твої віддаю духа Мого. І тільки-но сказав це, як о тій же хвилі віддав духа.
47. А сотник, як побачив те, що вдіялося, прославив Бога і сказав: Справді Чоловік цей був Праведник.
48. І весь народ, що зійшовся на це видовище, побачив усе і, повертаючись, бив себе в груди.
49. А всі, що знали Його, і жінки, і діти, що йшли за Ним з Галілеї, стояли віддалік і дивилися на це.
50. Тоді один чоловік, на ймення Йосип, радник, людина добра і правдива,
51. Який не брав участі в раді, і в діяннях їхніх, з Ариматеї, міста юдейського, що також наджидав Царства Божого,
52. Прийшов до Пилата і випросив тіло Ісусове;