51. Тоді Ісус сказав: Залишіть, досить. І, торкнувшися вуха його, уздоровив його.
52. А першосвященикам і старшинам храму та старшині, що зібралися супроти Нього, сказав Ісус: Неначе на розбійника вийшли ви з мечами та списами, щоб узяти Мене.
53. Щодня Я був з вами у храмі, і ви не здіймали на Мене рук; але тепер – ваш час і влада пітьми.
54. Вони взяли Його і повели, і привели у дім першосвященика. А Петро йшов на віддалі.
55. Коли вони розпалили багаття посеред двору і сіли разом, присів і Петро поміж ними.
56. Одна служниця побачила його сидячого біля вогнища і, придивившися уважно, сказала: І цей був з Ним.
57. Але він зрікся Його, сказавши жінці: Я не знаю Його.
58. Невдовзі другий побачив його і сказав: І ти з них. Але Петро сказав цьому чоловікові: Ні!
59. Минуло з годину часу, і ще один вимогливо казав: Напевне й цей був із Ним, бо він галілеянин.
60. Але Петро сказав тому чоловікові: Не знаю, що ти кажеш. І відразу, як він ще говорив, заспівав півень.
61. Тоді Господь, обернувся і глянув на Петра; і Петро пригадав слова Господа, як Він сказав йому: Передніше, аніж проспіває півень, зречешся Мене тричі.
62. І, вийшовши геть, гірко заплакав.
63. Люди, які тримали Ісуса, збиткувалися над Ним і били Його.