19. І шукали в цім часі священики і книжники, аби покласти на Нього руки, але боялися народу, бо втямили, що про них сказав Він цю притчу.
20. І спостерігали за Ним, а тоді підіслали недобрих людей, котрі вдавали з себе праведних, щоб Його упіймати на якомусь слові, а відтак видати старшинам і владі правителя.
21. І вони запитали Його: Учителю! Ми знаємо, що Ти правдиво говориш і навчаєш, і не зважаєш на особу, але істинно Божої дороги навчаєш.
22. Чи дозволено нам давати кесареві податок, чи ні?
23. А Він, зрозумівши лукавство їхнє, сказав їм: Нащо ви Мене спокушаєте?
24. Покажіть Мені динарій: Чиє на ньому зображення і напис? Вони відповідали: Кесарове.
25. Він сказав їм: Отож, віддайте кесарове кесарю, а Боже – Богові.
26. І не могли зловити Його на слові перед народом, і, здивувавшися з відповіді Його, замовкли.